Теми уроків №26-29 👈 натисни, переглянь попередні теми
УРОК 34 (18.05) Східний музичний театр
І ось знову ми подорожуємо до східних країн. Синтетичні мистецтва — цирк, театр, кіно — набули в Індії, Китаї, Японії та інших країнах Сходу неповторних рис і різноманітних форм.
Уявіть собі театр без декорацій! У традиційному східному театрі їх не було. Тому акторам доводилося розкривати зміст постановки лише завдяки власній майстерності. І це ще не всі особливості. У традиційному східному театрі всі ролі, навіть жіночі, грають лише чоловіки. Персонажі втілюють певні характеристики — амплуа: Жартівник, Добродій, Скривджений, Злий тощо. Кожний персонаж має свій особливий костюм, грим, перуку.
У Пекінській опері чотири основні амплуа: герой (шен) і героїня (дань), «розфарбована особа» (цзін) і комік (чоу). Актор веде діалог не лише словом і співом, а й «мовою жестів».
Основою китайського театру є музика, яка сформувала класичну музичну драму « Цзинцзюй », відому у світі як Пекінська опера. Вокальній майстерності китайські митці приділяють велику увагу. Невипадково в Китаї виникло й розвинулося самобутнє оперне мистецтво, яке синтезує вокал, інструментальну музику, пантоміму, танці й акробатику.
Який із перерахованих елементів китайського музичного театру е нетиповим для опери?
Для допитливих
У костюмі та гримі китайського театру широко використовується симво-[ ліка. Приміром, вишитий дракон, що означає велич, прикрашає тільки халат імператора. Злі і жорстокі люди ходять у чорному одязі. Військові одягнені в бойові обладунки із зображенням тигра або леопарда, що означає хоробрість
і мужність. Для різних персонажів чітко встановлювалися навіть певні головні убори. Колір гриму втілював певну характеристику персонажа: червоний — чесність і відданість; білий — хитрість, злодійство; жовтий — жорстокість. Золотий застосовували для характеристики міфічних героїв.
Отже, Пекінська опера діє на глядача синтезом мистецтв, збагаченим складною символікою. Не дивно, що на її щоденних виставах у Гранд-театрі завжди аншлаг.
Подивіться фрагменти з вистав Пекінської опери на сайтах Інтернету. Зверніть увагу на манеру співу, особливості танців. Яка музика звучить під час акробатичних «бойових» сцен?
Театральне мистецто в Індії також, має дуже глибокі корені. Стрижнем індійського театру став танець, тому його називають музично-танцювальною драмою. Слово, музика і танець тут є однаково важливі. Склалася танцювальна драма за стародавнім епосом, яку зазвичай виконували просто неба під місячним світлом. Спектакль супровожував оркестр (індійські струнні інструменти, барабани, цимбали).
Мистецька скарбничка
Амплуа— виконання актором певних ролей, що відповідають характеру його дарування і зовнішнім даним (трагік, комік тощо).
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Назвіть основні риси східного театру.
2. Які характерні особливості Пекінської опери?
3. Розкрийте, як проявляється синтез мистецтв у театрі Індії. Чому, на вашу думку, його називають музично-танцювальною драмою?
4. Яку роль відіграє мистецтво гриму у східному театрі? Поміркуйте, де в нашому житті потрібно мистецтво гриму.
5. За бажанням ознайомтесь із мистецтвом східного театру тіней.
УРОК 33 (11.05). Мистецтво інсталяції
Сучасні митці експериментують із художніми засобами й матеріалами, шукають нові форми вираження своїх ідей. Так виникло і мистецтво інсталяції. Це оригінальні композиції, виконані
з різних матеріалів і розміщені у просторі зали чи галереї, площі або парку тощо. Вони зазвичай мають символічні назви. Проте на відміну від звичайної картини чи скульптури, глядач не просто сприймає такий художній твір ззовні, як сторонній спостерігач, а опиняється ніби усередині композиції, взаємодіє з нею.
Головне для сприймання інсталяції — розуміння її художнього задуму, виразної пластичної ідеї, смислу.
Серед інсталяцій виділяються три основні види: звичайні, віртуальні та еідеоінсталяції. Звичайні інсталяції утворюються із повсякденних речей. Технологія віртуальних інсталяцій проста: фотографуються порожні галереї, потім в їх простір вкарбовуються різні об’єкти. За допомогою комп’ютера вони змінюються. У ві-деоінсталяціях широко використовуються різноманітні технічні засоби: проектори, плеєри, монітори, диски, відеокамери тощо. Відеозображення фрагмента реальності включається у процес створення інсталяцій у певному середовищі нарівні з музикою, світлом, рухом.
ТЕМАТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
Створіть інсталяцію, головним героем якої стане маленьке замріяне мишенятко.
Орієнтовні теми: «Мрію стати непереможним», «Мрію стати зіркою», «Мрію побачити весь світ».
 |
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА |
Інсталяція (англ. installation — установка, розміщення, монтаж) — просторова композиція, створена з різних елементів, які утворюють едине художнє ціле.
1. Чим інсталяція відрізняються від картини чи скульптури?
2. Поміркуйте, чому, на вашу думку, виникло мистецтво інсталяції, яким художнім потребам людини воно відповідає.
3. Самостійно дізнайтеся, які оригінальні інсталяції створено сучасними художниками.
УРОК 32. (27.04). Телебачення: погляд у світ.
Чи можна уявити життя сучасної людини без телебачення? Звичайно, ні. Популярність цього наймолодшого екранного виду мистецтва величезна. Його головне призначення — інформувати, навчати, розважати. Телебачення — це не тільки мистецтво, а й складна сучасна техніка, засіб швидкого поширення інформації.
Телебачення має лише йому притаманні засоби виразності. Це зображення і звук, можливості яких значно посилюються сучасними комп’ютерними технологіями. Вплив на людину здійснюється завдяки документальності відтворюваних подій, безпосередньому зверненню до глядача, імпровізації під час прямого ефіру. Отже, телебачення — це синтетичний вид мистецтва, який має свою особливу художньо-образну мову, що характеризує його як «вікно у реальність». Разом із кінематографом воно входить до так званих екранних мистецтв.
Як і в інших видах мистецтва, на телебаченні виникли власні жанри: репортаж, інтерв’ю, виступ, відеосюжет (провідна мета — інформувати глядача); телефільм і телесеріал; ток-шоу, телегра (головне завдання — розважати публіку).
Телепередачі до ефіру готують багато людей творчих професій: телережисер, телеоператор, телеведучі, художній і музичний редактори та ін.
З телеекрана нині найчастіше звучить естрадна музика. Що ж таке естрада? Так називається сцена для виступів музикантів, акторів, промовців. Але це і різновид сценічного мистецтва, розрахований на сприйняття масовою аудиторію. Програма естрадного концерту може поєднувати різноманітні номери: музичні, хореографічні, літературно-театральні, циркові. Отже, багатожанрова за своєю природою естрада пов’язана з багатьма видами мистецтва.
Зазвичай розважальну музику — пісенну і танцювальну — виконують під акомпанемент естрадно-симфонічного оркестру або ансамблю. До естрадного оркестру поряд із інструментами, традиційними для симфонічного оркестру, включаються також саксофони, електрогітари, ударна установка, фортепіано.
Яскравим прикладом естрадної музики, взаємопроникнення легких і серйозних жанрів, є творчість французького Гранд-оркестру під керівництвом Поля Моріа.
СЛУХАННЯ «Жайворонок» у виконанні оркестру Поля Моріа (музична заставка до телепрограми «У світі тварин»). Охарактеризуйте загальний емоційний колорит музики, темброві особливості звучання оркестру. |
 |
У наші дні музична естрада із концертних залів вийшла на площі й стадіони, стала масовим видовищем. Найпопулярніші естрадні мелодії, що звучать навколо нас і швидко запам’ятовуються, отримали назву шлягер. Вони часто звучать у радіо- та телепрограмах, поширюються у вигляді дисків, еідеокліпіе. Величезні аудиторії збирають сольні концерти відомих співаків — зірок естради. Естрадне мистецтво мобільне, воно відповідає запитам людей, тому його люблять мільйони.
Віртуальна екскурсія
Дитячий конкурс пісні Євробачення — щорічний телевізійний конкурс, у якому беруть участь по одному представнику від кожної з європейських країн.
У конкурсі, який транслюється по телебаченню
і радіо на території всієї Європи і в деяких інших країнах, а також в Інтернеті, співають діти віком від 10 до 15 років.
У 2012 році переможницею цього конкурсу стала
українка Анастасія Петрик.
СЛУХАННЯ https://youtu.be/Vd0phF7v2J4
Мистецька скарбничка
Видеокліп — короткометражний різновид екранних мистецтв зі спецефектами. Застосовується найчастіше для ілюстрування музичних композицій, для показу на телебаченні, в рекламі.
Естрада (відлат. strata — підмостки) — різновид сценічного мистецтва, який складається з окремого жанру або синтезу жанрів (спів, танець, циркові номери тощо).
Телебачення(від грец. — далеко) — синтетичний вид художньої творчості, засіб масової інформації, передача зображень із звуковим супроводом на далекі відстані за допомогою техніки.
Запитання для повторення
1. Яке значення телебачення в житті людини? Чим воно відрізняється від мистецтва театру і кіно?
2. Назвіть види мистецтв, які поєднуються в естрадних програмах.
3. Які естрадні або естрадно-симфонічні оркестри вам доводилося чути? Де саме? Яку музику вони виконували?
4. Поміркуйте, до яких телепередач можуть стати музичними заставками пісні, що ви їх співали протягом року.
УРОК 31. (24.04) Дизайн
Людині притаманне прагнення до гармонії з довкіллям. Захоплюючись красою природи, митці багато в чому вчаться у неї, зокрема в естетичному оформленні предметного середовища. Художники-конструктори — дизайнери — проектують красивий одяг, зручний транспорт, привабливі побутові речі, яскраву рекламну продукцію. Художня творчість із оформлення середовища отримала назву дизайн.
Існують такі види дизайну: графічний (1), промисловий (2), комп’ютерний (3), ландшафтний (4). Сьогодні дизайн проникає в царину промисловості, у побут та інші сфери життя людини.
На телебаченні дизайнери створюють інтер’єри студій, комп’ютерні заставки до телепрограм, одяг ведучих.
Візитівкою будь-якої телепрограми є дизайн студії. Адже відповідно до її тематичного спрямування (інформаційна, просвітницька, розважальна) має бути художньо оформлена і студія. Дизайнери шукають оригінальні прийоми проектування сучасних інтер’єрів, спеціальні кольорово-світ-лові та звукові ефекти.
На телебаченні широко використовується комп’ютерна графіка. Саме комп’ютерний дизайн досяг особливих успіхів у відеоклі-пах, розважальних музичних програмах для дітей і юнацтва, особливо — у рекламі.
 |
Роздивіться, як оформлені різні телестудії. Зверніть увагу на композицію, кольорові рішення в їх оформленні. |
У графічному дизайні застосовують різні типи умовного зображення, наприклад логотипи, піктограми.
Найдавнішим зразком дизайнерської творчості є піктограма. Виникла вона ще в первісному суспільстві як найпростіший засіб передачі інформації. Зміст піктограм розкривався за допомогою прадавніх символів сонця, води, блискавки, стріли, ока, руки. Символами сьогодення стали, наприклад, веселка, лавровий вінок, якір тощо.
Нині піктограма лишається способом міжнаціонального спілкування, потреба в якому постійно зростає. Найуживаніші піктограми — знаки дорожнього руху, громадського транспорту (вокзалів, аеропортів тощо), побутових служб (їдалень, перукарень та ін,).
Художники-дизайнери розробляють графічні знаки, що стають символами певних установ, послуг. На них зображують людей, тварин, предмети, літери, цифри.
Розкрийте зміст піктограм і логотипів, поданих на ілюстраціях. Розробіть логотип для вашого класу або школи. |
 |
ТЕМАТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
Варіант 1. Створіть заставку до телепередачі «У світі тварин». За допомогою кольорової гами передайте загальну емоційну атмосферу дружби, доброзичливості, довіри, захоплення мистецтвом.
 |
Варіант 2. Створіть веселу карту зоопарку і нанесіть на неї логотипи, піктограми (фломастери).
Орієнтовні теми: «Атракціон мавпочок», «Білочка-ласуня», «Неслухняне слоненя», «Кенгурятко-акробат», «Лебединий вальс», «Лев — король звірів».
Мистецькі поради
• Вписуйте знаки в однакову за силуетом геометричну форму (коло, квадрат або трикутник).
• Об’єднайте всі зображення одним кольором.
• Застосуйте однакові прийоми стилізації зображень тварин.
Мистецька скарбничка
Дизайн — художньо-проектувальна діяльність, спрямована на естетичне оформлення предметного середовища.
Логотип — оригінальне написання повної чи скороченої назви журналу, газети, галереї, фірми.
Піктограма — спрощене зображення предмета, що замінює слово умовним малюнком.
Запитання для повторення
1. Які існують види дизайну?
2. Яка роль художника-дизайнера на телебаченні?
3. Поясніть значення слів «логотип», «піктограма». Наведіть приклади.
УРОК 30 (20.04) Ансамбль: у єдності - краса. КАРНАВАЛ
Карнавал — старовинне театралізоване свято, сповнене музикою і танцями, вражаючими уяву костюмами та фантастичними масками.
Костюм, маска — невід’ємні атрибути театру, вони сприяють миттєвому перевтіленню на потрібного персонажа. Як ви пам’ятаєте, пара античних масок — весела і сумна або трагічна і комічна, — стала всесвітнім символом театру. Без них не обходиться і жоден маскарад.
Театральна маска — своєрідний символ Венеціанського карнавалу. Образи вишуканих масок, позбавлених емоцій і сповнених якоїсь дивної таїни, створюють загадкову атмосферу карнавалу в місті на воді. Головний конкурс цього свята — це конкурс на кращу маску, яку обирають зазвичай у фіналі. На Венеціанському карнавалі склалися певні «правила гри»: персонажам в костюмі й масці не бажано розмовляти, дозволене спілкування — мова жестів.
Перейди за посиланням, виконай урок
Для створення необхідного карнавального образу крім костюму й маски застосовують грим, який, наприклад, поширений на Бразильському карнавалі. Історія гриму починається з прадавніх народних обрядів та ігор, що вимагали зовнішнього Преображення. Від самого зародження театру і цирку грим став широко застосовуватися акторами. Обличчя акторів, наприклад скоморохів, розфарбовувалися раніше сажею, соком рослин.
Мистецькі поради
• На картоні або цупкому папері намалюйте ескіз маски (натуральний розмір), який передаватиме обраний вами образ.
• Обережно користуючись ножицями, виріжте форму маски, зробіть прорізи для очей.
• Прикрасьте маску декоративними елементами (блискітками, бісером, стрічками, фольгою, пір’ям, хутром тощо) та деталями, за якими можна дізнатися про характер вашого персонажа.
• Розіграйте невелику сценку-пантоміму, щоб однокласники здогадалися, кого ви зобразили.
Мистецька скарбничка
Карнавал — театралізовані народні гуляння.
Самба — швидкий, запальний бразильський танець, який зазвичай виконують на карнавалі.
Маска — предмет, що накладається на обличчя (або надягається) для змінення зовнішності; має прорізи для очей.
Грим — мистецтво змінення зовнішності актора за допомогою масок, перук, наклейок тощо.
Запитання для повторення
1. Що нового ви дізналися про костюми, маски, грим?
2. Порівняйте роль костюму, маски та гриму в театрі і на карнавалі.
3. Поміркуйте: чому, на вашу думку, пересічні люди так полюбляють перевтілюватися?
4. Уявіть себе на святковому карнавалі. Який образ ви б обрали?
5. Опишіть карнавальні костюми й маски венеціанців.
Немає коментарів:
Дописати коментар