Матеріали уроків № 12-16👈 натисни, преглянь попередні теми
Розділ II. Образи природи в мистецьких жанрах
УРОК 22. КРАСА І ВИРАЗНІСТЬ ПРЕДМЕТІВ У ЖИВОПИСУ
У натюрморті, як і в пейзажі, можна не лише зобразити красу життя звичних нам речей, а й відтворити настрій, стан душі. Влучно обране освітлення, кольорова гама, оточення — і «учасники» натюрморту ніби оживають, наповнюються диханням життя, відповідним настроєм. Такими є загадкові й тендітні квіткові, яскраві й радісні овочеві натюрморти, що оспівують багатство й щирість дарів землі; умиротворені й спокійні «чайні» та «кавові» натюрморти тощо.
1 — Вільям Гарнет. Натюрморт зі скрипкою; 2 — Сергій Сиденко. Чайний натюрморт; 3 — Адальберт Ерделі. Натюрморт із яблуками, квітами й дзеркалом; 4 — Валерій Сильянов. Мисливський натюрморт
Спробуйте визначити настрій, утілений у натюрмортах. Як впливає оточення на предмет зображення? Поясніть свої відчуття, судження.
У натюрморті важливо підібрати «учасників» і вибудувати з них композицію, продумуючи варіанти колориту, освітлення. При цьому треба врахувати вплив середовища, у якому розміщуються предмети, їх взаємодію між собою та з оточенням. У живописному натюрморті надзвичайно важливим засобом виразності є колір. Художник прагне гармонійно поєднати всі елементи натюрморту не лише за формою та розмірами, а й за кольором.
Окрім тематики, живописні натюрморти розрізняють за: колоритом (теплий, холодний), кольоровими сполученнями (нюансний чи контрастний); місцем розташування в середовищі (на столі, підвіконні, полиці).
За ілюстраціями визначте натюрморти, побудовані на кольорових контрастах і нюансах. Охарактеризуйте колорит картин. Зверніть увагу на середовище, у якому розміщуються зображені предмети.
1 — Мартирос Сар’ян. Дарунки осені; 2 — Макс Шодл. Натюрморт зі срібним чайником; 3 — Жан Батист Шарден. Натюрморт з атрибутами мистецтва; 4 — Петро Кончаловський. Бузок на підвіконні
Секрети майстерності
Важливе значення в натюрморті має освітлення, яке буває прямим, бічним тощо. Освітлення виявляється за допомогою тіні, що «падає» від предмета, та його власної тіні.
Портрет митця
Адальберт Ерделі. Автопортрет
Адальберт Михайлович ЕРДЕЛІ (1891—1955) — український живописець, один із фундаторів і лідерів закарпатської художньої школи. Народився в с. Загатьє на Закарпатті в інтелігентній родині. Його батько був учителем, і прізвище Ерделі, що означає «лісова країна», він прийняв як підданий Угорщини. Світогляд майбутнього художника формувався на кращих зразках європейської та української культури. Він навчався в Будапештській академії мистецтв, жив і працював у Мукачево (з 1916 р.) та в Ужгороді (з 1926 р.), удосконалював майстерність у Мюнхені, стажувався в Парижі. Викладав малювання в мукачівській гімназії, учительській семінарії та училищі прикладного мистецтва в Ужгороді. У 1939 р. ініціював заснування Спілки художників Підкарпаття, мріяв створити Академію красних мистецтв в Ужгороді.
Пейзаж, натюрморті портрет стали улюбленими жанрами Ерделі, у яких він виявив непересічний талант колориста, оригінальне «кольорове осмислення» світу. Елементи його живописних композицій гармонійно узгоджені на площині картин, мов кольорові мелодії... Ці твори вирізняються особливою аурою, духовною красою.
Адальберт Ерделі. Натюрморт
Янош Ерделі (молодший брат А. Ерделі). Натюрморт із картиною Ерделі-старшого
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
Намалюйте натюрморт «Глечик на підвіконні» або «Чайник на столі» (акварель). Передайте вплив середовища на предмет зображення: колір тканини має відбиватися на посуді, підкреслюючи його форму.
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Світлотінь — контрастне виявлення освітлених і тіньових місць на формі, що сприяє сприйманню об’ємності предмета.
- 1. Розкажіть про значення кольору в живописному натюрморті.
- 2. Чому в композиції натюрморту важливо враховувати і відображати середовище, освітлення предметів?
- 3. Поміркуйте, чому не бажано розміщувати натюрморт із предметів теплого кольору на яскраво-помаранчевому тлі.
- 4. Самостійний пошук. Підготуйте статтю для Вікіпедії на тему «Види натюрмортів». Проілюструйте її прикладами, дібраними самостійно.
22. МУЗИКА І ТЕАТР: ОПЕРА-БАЛЕТ
Різними музичними кольорами — тембрами інструментів «промовляє» до слухача симфонічна музика, яка має унікальний, властивий тільки їй оркестровий колорит. У поєднанні з драматичною дією і співом вона відкриває нам красу іншого дивовижного світу — світу опери.
Пригадайте, з якими операми ви ознайомилися на уроках мистецтва. Що є характерним для цього музичного театрального жанру? Як називається літературна основа опери й балету?
Характери героїв опери найповніше розкриваються в сольних номерах — аріях, аріозо, арієтах, каватинах, монологах, баладах, піснях, речитативах і різних видах вокальних ансамблів — дуетах, тріо, квартетах тощо.
Хор в опері може бути фоном, не пов’язаним з основною сюжетною лінією; іноді своєрідним коментатором того, що відбувається; його художні можливості дають змогу показати монументальні картини народного життя, виявити взаємовідносини героя і мас.
В оперному спектаклі часто є хореографічні сцени, де пластичні образи поєднуються з музичними.
Залежно від сюжету існують різновиди опери: велика опера, комічна, романтична, опера-казка, опера-балет тощо.
Сцени з опери-балету «Дитя і чари»
В опері-балеті французького композитора Моріса Жозефа Равеля «Дитя і чари», яку композитор визначив як ліричну фантазію, оповідається про неслухняного шестирічного хлопчика. У розпачі він намагається зламати і зіпсувати все навкруги. Під час його сну світ невпізнанно перетворюється, і хлопчик починає розуміти, що все навколо нього наповнене життям — важко зітхає поранене ним дерево, білка скаржиться, що хлопчик мучить її подружку. Дитина щиро дивується раптовим перевтіленням зазвичай мовчазних речей, що були навколо, — чайника, крісла та ін. Він дивиться на світ, що співає і танцює, хоче до всього доторкнутися, погратися із живими предметами, включитися в їхній танець. Під впливом навколишнього в дитині прокидається любов до всього живого і доброго.
Моріс Жозеф Равель. Опера-балет «Дитя і чари»
https://www.youtube.com/watch?v=5fQx0cHoo9w (фрагменти).
Як музика втілила образи героїв твору? Доведіть, що опера — це синтез різних мистецтв.
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Речитатив — напівспів, напіврозмова.
- 1. Назвіть складові оперного спектаклю. Характер образу головного героя опери найкраще розкривається в арії, ансамблі чи хорі?
- 2. Чи є в опері самостійні оркестрові номери? Назвіть їх.
- 3. Поміркуйте, що потрібно зробити, щоб зацікавити однолітків оперою. Розробіть програму тематичних заходів «Ми любимо оперу».
- 4. У вільний час поцікавтеся, які композитори писали опери для дітей.
УРОК 21.ТИХЕ ЖИТТЯ ЗВИЧАЙНИХ РЕЧЕЙ: НАТЮРМОРТ
Красу, привабливість різних речей, що оточують нас, ми часто не помічаємо, і тільки проникливому погляду художника відкривається їхня прихована виразність, естетична цінність. Митець здатний ніби вступати з ними в німий діалог і втілювати свої враження на полотні чи на папері, пробуджуючи відчуття прекрасного у глядачів. Завдання художника полягає в тому, щоб передати гармонію світу і викликати емоційний відгук у серцях людей.
Як же навчитися бачити красу речей «очима митця»?
Завдяки жанру натюрморту художники здатні переконати нас у тому, що звичайні речі несуть певні смисли, розкривають свою своєрідність і неповторні якості. У натюрморті художник намагається не просто зображувати — «копіювати» предмети, а за їх допомогою передати певний настрій, власні уподобання. Натюрморт потрібно уважно розглядати, оскільки він вчить милуватися тихим життям звичних речей.
Відповідно до тематики натюрморти розподіляють на такі різновиди: квіти, фрукти, атрибути науки та мистецтва, «книжкова полиця», «мисливський натюрморт» (із дичиною), «сніданок», «чайний» або «кавовий», «дачний» тощо.
Сергій Глущук. Багатство струн
Катерина Білокур. Натюрморт із колосками і глечиком
Визначте тематику натюрмортів. Як досягається гармонія речей у композиціях?
Вінсент Ван Гог. Черевики
Валерій Шпортько. Натюрморт
Для допитливих: з історії жанру
Мистецтво натюрморту має власну давню історію. Зображення речей трапляються вже на давньогрецьких мозаїках, фресках, вазах. Художники з часів античності зображували музичні, військові та побутові речі. Проте тривалий час натюрморт вважався не самостійним жанром образотворчого мистецтва, а частиною історичної чи побутової композиції, інтер’єру. Наприклад, зображеннями квітів прикрашалися дзеркала, а композиціями з фруктів — кухонні буфети.
Натюрморт остаточно оформився як самостійний жанр і досяг розквіту в творчості голландських і фламандських художників XVII ст. Тоді з’явилися основні його різновиди і фактично були вичерпані всі тематичні варіанти. П. Клас, Б. Хеда та інші живописці творили численні «сніданки», «десерти» з вазами, кубками й мушлями, майстерно передаючи фактуру кожного предмета на столі.
Речі в натюрмортах поступово перетворюються на символи. Приміром, годинник символізував швидкоплинність земного часу, книжка, рукопис — утілення роздумів над сенсом життя.
Пітер Клас. Натюрморт
Філіп де Ла Гір. Астрономічні прилади
Секрети майстерності
У графічному натюрморті колір предметів не має головного значення. Для графічного малюнка (олівцем, тушшю та ін.) найважливішим є виразність і краса форми предметів, фактури їхньої поверхні тощо, виражена засобами ліній, штрихів, плям.
Для створення гармонійної композиції в натюрморті дуже важливо серйозну увагу приділити постановці предметів — «головних дійових осіб» картини. Для цього потрібно:
- обрати предмети різних форм і розмірів, гармонійно поєднати їх між собою:
- створити плановість і показати умовну глибину простору (не бажано ставити предмети в ряд, складати їх у купу або розставляти занадто далеко один від одного);
- продумати й обрати головний предмет, який утворюватиме композиційний центр (до якого зазвичай добираються всі інші);
- штрихи мають бути виразними за характером і підкреслювати форму предметів.
1 — Ле Корбюзье. Натюрморти; 2 — Галина Кузьменко. У майстерні художника; 3 — Анрі Матісс. Натюрморт
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
Намалюйте графічний натюрморт із кількох предметів (графітний олівець або інші графічні матеріали). Передайте характер ліній. Зверніть увагу на різницю плавних і ламаних ліній на фрагментах натюрмортів.
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Натюрморт (від франц. — «мертва натура») — жанр образотворчого мистецтва, головним чином живопису і графіки, присвячений зображенню речей, поєднаних у композиції.
ЗАПИТАННЯ
- 1. Які існують натюрморти відповідно до тематики зображуваного?
- 2. Порівняйте натюрморт з іншими жанрами образотворчого мистецтва. Що важливо врахувати в композиції натюрморту?
- 3. Поміркуйте над висловом французького філософа і письменника Блеза Паскаля про натюрморти: «Такі цікаві живописні твори: вони змушують милуватися копіями речей, оригіналами яких не милуєшся».
- 4. У вільний час експериментуйте у складанні композицій натюрмортів з речей, що вас оточують, ураховуючи набуті знання про цей жанр.
- 5. Самостійний пошук. За бажанням, використовуючи Інтернет-джерела, створіть тематичні добірки з різних видів натюрмортів — графічних, живописних, декоративних.
21. МУЗИКА І ТЕАТР: УВЕРТЮРА, ІНТРОДУКЦІЯ
Театр... Світ краси та гармонії, таємничий і чарівний, сповнений фантазій і людської мудрості... Змалечку ми знайомимося з театром ляльок, тому що в дитинстві всі ляльки — наші друзі, і сприймаємо їх як справжніх. На казковій сцені звірі вміють розмовляти, звичайні побутові речі оживають і розповідають нам про себе таємничі історії. Коли людина дорослішає, то потрапляє до драматичного і музичного театрів, де у виставах грають уже не ляльки, а люди. Перед початком багатьох спектаклів, насамперед музичних, звучить інструментальний вступ — увертюра. Зазвичай вона будується на темах, характерних для цього твору, ніби коротко оповідаючи про майбутнє дійство.
Існують і незалежні від спектаклю увертюри — самостійний симфонічний жанр. Такі твори майже завжди мають програмну назву, пов’язану з якимось конкретним сюжетом. Наприклад, увертюра Фелікса Мендельсона «Сон літньої ночі» була написана композитором як самостійний твір, навіяний однойменною п’єсою Вільяма Шекспіра. Суто музичними засобами в увертюрі відтворено пейзаж — образ зачарованого казкового лісу. Через багато років композитор написав музику до всього спектаклю, і до цієї сюїти включив поряд з іншими частинами знаменитий «Весільний марш». Цей марш і нині виконується на весільних церемоніях.
Вступні частини до спектаклів називають нерідко інтродукціями, а вставні оркестрові епізоди — музичними картинами. Відомий приклад — твір українського композитора Петра Ніщинського, який створив музичну картину з народного життя «Вечорниці» як вставну сцену до другої дії драми Тараса Шевченка «Назар Стодоля». Однак вона набула самостійного художнього значення. Композиція твору складається з оркестрової інтродукції (увертюри) та низки хорів і сольних епізодів.
Сцена з вистави «Сон літньої ночі» в постановці Рівненського академічного українського музично-драматичного театр.
Сцена з вистави «Назар Стодоля» в постановці Львівського театру імені М. Заньковецької
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Інтродукція — невеликий вступ, що передує основній частині музичного твору.
Увертюра (від франц. — початок, відкриття) — інструментальний вступ до вистави або самостійний оркестровий твір, зазвичай програмний.
УРОК 20. АНІМАЛІСТИЧНИЙ ЖАНР У ЖИВОПИСУ
Образи тварин — такі різноманітні за розмірами, формами, кольорами — захоплюють, дивують, заворожують, примушують художників-анімалістів постійно самовдосконалюватися. Вони завжди намагалися не тільки зобразити тварину реалістично, передати її зовнішню схожість із натурою (для цього вивчали її анатомію), а й пізнати всю складність її характеру. Спостережлива людина помітить і впевненість мужнього лева, і «благородність» вірного собаки, і гордовитість степового орла.
Анімалістичний жанр живопису, завдяки багатству кольорів і відтінків, дає можливість художнику передати особливості середовища, у якому існує та чи інша тварина.
Які образи втілено в анімалістичних творах?
1 — Мельхіор де Гондекутер. Птахи; 2 — Киріак Костанді. Гуси; 3 — Валерій Франчук. Небесні гони
Проаналізуйте живописні твори анімалістичного жанру. Охарактеризуйте кольорову гаму картин. У яких творах застосовано прийоми контрасту, а в яких — нюансу?
Портрет митця
З глибоким почуттям поваги й любові дивлюсь я на тваринний світ. Зневажати таке ставлення може лише той, хто не знайомий із цим світом, не звертав уваги на нього.
Василь Ватагін
Василь Олексійович ВАТАГІН (1883—1969) — відомий російський художник-анімаліст, скульптор, учений-зоолог, дійсний член Академії мистецтв. Він створив понад 400 живописних, а також близько 100 скульптурних робіт, присвячених тваринам.
Після навчання в університеті художник здійснив кілька поїздок до зоологічних садів Західної Європи, відвідав Середню Азію, Індію, Північ Росії, де виконав велику кількість начерків тварин і птахів, які в подальшому стали незамінними помічниками в роботі над зоологічними ілюстраціями, у станковому живописі, книжковій ілюстрації, скульптурі.
Порівняйте ілюстрації різних художників до твору «Мауглі» Р. Кіплінга.
Ілюстрація Роберта Інгпена
Ілюстрація Василя Ватагіна
Особливої уваги заслуговують художники-анімалісти, що працюють в анімації, вдихаючи життя в різнопланові образи мультиплікаційних героїв.
Пригадайте образи героїв ваших улюблених мультфільмів. Спробуйте визначити особливості зображення тварин в анімації.
Кадри з мультфільмів «38 попуг» і «Жив-був пес»
Подібно до тричастинної форми в музичному мистецтві, в образотворчому існують триптихи. Зазвичай художник продумує єдину композицію, яка складається з трьох відносно самостійних частин, об’єднаних спільним задумом.
Микола Мишуков. Триптих «Олені»
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
1.Проаналізуйте частини триптиху, поясніть особливості його композиції. Вона статична чи динамічна? Придумайте міні-розповідь за сюжетом.
2.Намалюйте оленя (гуаш або акварель). Намагайтеся створити образ шляхетної і гордої тварини. Передайте плановість при зображенні в композиції.
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Триптих — твір живопису, графіки, рідше скульптури (рельєф), який складається із трьох частин, поєднаних спільною тематикою.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
- 1. Наведіть приклади застосування анімалістичного жанру в живописі.
- 2. Як за допомогою кольору художники-анімалісти досягають реалістичності в зображенні тварин та середовища їхнього існування?
- 3. Самостійний пошук. Дослідіть особливості зображення тварин у мистецтві художньої фотографії та порівняйте їх із живописними анімалістичними образами.
- 4. Створіть тематичні колекції з творів різних видів мистецтва на тему «Образи тварин» (доберіть музичні твори до картин анімалістичного жанру, і навпаки — картини до прослуханих музичних творів).
- 5. Мистецький проект. Підготуйте комп’ютерну презентацію «Моя улюблена тварина в різних видах мистецтва».
20. КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЖАНРИ: ВАРІАЦІЇ, РОНДО
Світ музичного мистецтва нас постійно захоплює, дивує, вражає. Музика, не маючи кольорів, без допомоги слів здатна виражати найпотаємніші почуття або різноманітні характери й настрої. Інколи вона може «зображати» — імітувати спів птахів, звуки й рухи звірів, а іноді — й переносити нас у далекі світи, знайомити з різними культурами.
«Турецький марш» В.-А. Моцарта.
Композитор створив цей твір у стилі традиційної оркестрової турецької військової музики, тобто здійснив стилізацію — наслідування рис, характерних для музики певного народу. У даному випадку — маршу яничар (турецьких піхотинців). Але, коли ми його слухаємо, то нам, європейцям, незрозуміло, чому це — марш. Адже під таку музику можна робити все, що завгодно, але тільки не марширувати по плацу. І справді, яничари ніколи під музику строєм не ходили. Музика звучала перед боєм, під час бою і після бою, щоб відсвяткувати перемогу, а також під час урочистих заходів.
Петро Фролов. Турецький марш стукотить дахами
«Турецький марш» В.-А. Моцарта — це третя частина його Сонати ля мажор для фортепіано, що має авторську назву «Rondo alia turca». Отже, зрозуміло, що частина написана у формі рондо. Ця музична форма передбачає такий тип композиції, у якій головна тема — рефрен — звучить неодноразово (не менше трьох разів). Рефрен чергується з кількома епізодами, що різняться один від одного. Походження цієї форми пов’язано з традицією народної пісні, у якій мелодія заспіву зазнає змін, а мелодія приспіву залишається незмінною.
Композитори використовують форму рондо не лише як частину циклічної форми, зокрема сонати, а також як самостійний жанр музики, зазвичай інструментальної.
Рондо часто пишуться в рухливому темпі, мають чіткий ритм і світлий, бадьорий характер тем.
Варіаційна форма також побудована на зіставленні частин, але, на відміну від форми рондо, у варіаціях спочатку звучить основна тема, а потім — її ж видозміни, а не контрастні епізоди, побудовані на інших темах. Прийоми варіювання можуть бути різноманітні: розвиток мелодії, її гармонічне і фактурне збагачення, зіставлення звучання теми в різних регістрах, динамічні, ладові, темпові, ритмічні зміни тощо.
Варіації, як і рондо, бувають і самостійним музичним твором, і частиною циклу. Наприклад, у формі варіацій В.-А. Моцарт написав першу частину Сонати ля мажор для фортепіано. Нерідко композитори створюють варіації на народні темп, а також популярні темп з творів інших митців.
Вольфганг Амадей Моцарт. Соната для фортепіано ля мажор №11.
Це програмна чи непрограмна музика? Порівняйте форму різних частин сонати. Поміркуйте, чому ця соната стала одним із найвідоміших творів композитора.
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Рефрен (від франц. — приспів) — у формах рондо і рондо-сонати — розділ, який чергується кілька разів з основною темою.
Рондо (від франц. — коло, рух колом) — музична форма, у якій неодноразово (тричі або більше) проводиться головна тема твору — рефрен, що чергується з епізодами.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
- 1. Порівняйте програмну та непрограмну музику.
- 2. Наведіть приклади інструментальних жанрів непрограмної музики.
- 3. Поясніть власне розуміння явища стилізації в музичному й образотворчому мистецтві.
УРОК 19. АНІМАЛІСТИЧНИЙ ЖАНР У ГРАФІЦІ
Зображення тварин нерідко можна побачити у творах мистецтва графіки: на сторінках книжок, газет і журналів, плакатах, марках, календарях, етикетках товарів тощо.
В анімалістичному жанрі працювали художники-графіки різних епох і країн, зокрема, Альбрехт Дюрер. Ци Бай-ші. Василь Ватагін, Яків Гніздовський та ін.
1 — Ци Бай-ші. Креветки; 2 — Василь Ватагін. Тигр; 3 — Альбрехт Дюрер. Носоріг; 4 — Ян Макартур. Метелик
За ілюстраціями пригадайте і назвіть основні засоби художньої виразності графіки. Порівняйте форму тварин, характер ліній.
Портрет митця
Фото Міри Гніздовської
Яків Якович ГНІЗДОВСЬКИЙ (1915—1985) — український і американський художник-графік, скульптор, кераміст, мистецтвознавець. Народився в селі Пилипче Борщівського повіту на Галичині. Навчався в гімназії й духовній семінарії у Львові, мистецьких академіях Варшави та Загреба, жив у Мюнхені, Парижі, США. З успіхом проходили його численні виставки в Африці та на Близькому Сході, в Англії, Німеччині, Чехії, Японії. Його дереворізи стали темою окремого документального фільму «Вівці в дереві», який отримав нагороду на кінофестивалі в Нью-Йорку.
Природа, світ тварин — ось основні теми його картин, скульптур. Графічним роботам майстра притаманні майже ювелірні лінії рисунка, продуманість кожного елемента композиції, лаконізм і виразність образів.
Для допитливих: з історії жанру
Альбрехт Дюрер. Заєць
Одного разу, прогулюючись лісом, Дюрер підібрав крихітне зайченя. Звір оселився в будинку видатного німецького художника-графіка, і він вирішив його намалювати. Живописець «усадовив» свою полохливу модель на стільці біля вікна. Проте далеко не відразу Дюреру вдалося почати писати картину, тому що заєць тікав геть при будь-якому підозрілому шерехтінні. Художникові так і не вдалося повністю перемогти недовірливість звіра. Але, напевно, це і краще, адже заєць на картині виглядає, мов живий. А до його пухнастого хутра навіть хочеться ніжно доторкнутися.
Нерідко образи тварин ми можемо спостерігати у творах книжкової графіки, зокрема ілюстраціях до казок і байок.
Пригадайте, що таке книжкова ілюстрація, заставка, буквиця. До якого виду образотворчого мистецтва вони належать?
У народних казках тварин часто «олюднюють», тобто наділяють людськими рисами, навіть зображують у костюмах. Художники-ілюстратори відтворюють основні моменти змісту літературного твору, передають зовнішність і настрій головних персонажів. «Портрети» казкових звірів допомагають краще уявити їхні характери, адже головне в цих ілюстраціях — не зовнішня «подібність», а яскравий образ, який влучно передає істотні й найприкметніші риси кожного героя.
Австралійський письменник, ілюстратор і дизайнер Луіс Еліот створив образи тварин з різних країн і континентів. Він використав невичерпні можливості художньої виразності лінії, щоб кожна з тварин виглядала оригінальною і неповторною.
Вікторія Ковальчук. Ілюстрація до книжки Дмитра Павличка «Пригоди кота Мартина»
Тварини Луіса Еліота
Роздивіться і проаналізуйте композицію кожного твору, форму тварин, характер ліній. Якими прийомами стилізації користується художник? Як змінює природне середовище персонажів відповідно до країни?
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
Намалюйте улюблену домашню тваринку «Мій вірний друг», використовуючи один із засобів художньої виразності графіки (графічні матеріали за вибором).
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Ілюстрація — це малюнок у книжці, що передає зміст літературного твору, настрій героїв.
Питання для повторення
- 1. Якими графічними матеріалами користуються художники-графіки?
- 2. Поміркуйте, чим відрізняються зображення тварин у художній і науково-популярній літературі.
- 3. Поспостерігайте, де можна зустріти графічні зображення тварин у сучасному житті.
- Мистецький проект «Образи тварин у книжковій графіці». Проаналізуйте ілюстрації до ваших улюблених казок про тварин. Оберіть художника-ілюстратора, манера якого вам найбільше запам’яталась.
КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЖАНРИ: СОНАТА
Анімалістичні образи втілюються в музиці різних камерно-інструментальних жанрів: від п’єс-мініатюр до творів великої форми — сонат. Деякі композитори, як і деякі художники, «малюючи» музичні портрети тварин, ставилися до цього з гумором. Наприклад, Ігор Стравінський створив «Циркову польку для Молодого Слона», Клод Дебюссі — «Колискову слоника». А соната італійського композитора Доменіко Скарлатті соль мінор відома як «Котяча фуга».
Володимир Куш. Африканська соната
За легендою композитор записав мелодію твору «з лап» свого кота, який полюбляв «прогулянки» клавіатурою.
Інструментальна музика здавна супроводжувала наше повсякдення, дозвілля, відображаючи світ навколо нас. Деякі інструментальні твори мають конкретну назву — це програмні твори, зміст яких нам підказує автор. Інші — непрограмні — безсловесної підказки зрозумілі й цікаві. Адже музика звертається насамперед до людського серця, глибоких почуттів, нашої душі. Вона дає змогу насолоджуватися красою, незалежно від того, чи є у творі конкретний зміст — картини природи чи портрети людей, героїчна боротьба чи народне свято. Слухаючи музику, ми разом з нею переживаємо, страждаємо, радіємо, сумуємо.
Найцікавіше в непрограмній музиці те, що вона здатна викликати в кожного слухача свої власні переживання, які вільно народжуються під враженням від почутого. Кожен шукає в музиці щось особисте й переносить у власний світ думок, ідей, емоцій.
Непрограмна музика — це твори, характеристика яких визначається назвою жанру, як-от, балада, прелюдія, елегія тощо.
Для допитливих: з історії жанру
Слово «соната» виникло дуже давно й означало в ті далекі часи будь-яку інструментальну музику. Потім термін набув іншого значення, а самі сонати розділилися на два види: церковні, які звучали на богослужіннях, і камерні, котрі виконувалися на концертах одним або двома музикантами-інструменталістами.
Соната в сучасному розумінні — як камерно-інструментальний жанр циклічної форми — сформувалася у творчості композиторів-класиків: Й. Гайдна, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетховена.
В українській музиці перші зразки сонат створили Максим Березовський (соната для скрипки і чембало) та Дмитро Бортнянський (клавірні сонати).
У чому ж полягають особливості жанру і форми сонати? Соната — музичний жанр, який за будовою складається переважно з трьох частин (інколи — чотирьох або ін.). Крайні частини зазвичай виконуються у швидкому темпі, а середня — в повільному. Відповідно вони різняться і характером музики. Отже, основний принцип побудови циклу — контраст протиставлення частин і окремих музичних тем. Кожна частина має свої особливості, але разом вони створюють велику гармонійну композицію — сонатний цикл. Тобто для жанру сонати важливим є наскрізний розвиток музики і в окремих частинах, і загалом у межах циклу.
Такі особливості сонати дають змогу відображати в музиці різні грані людського життя, зокрема драматичні події, а не лише певні емоційні стани, як у п’єсах-мініатюрах. Ймовірно, саме тому для багатьох композиторів, особливо класиків Й. Гайдна, В.-А. Моцарта, Л. Бетховена, соната стала улюбленим жанром, у якому вони могли втілювати свої музичні задуми.
Дмитро Бортнянський. Соната для фортепіано до мажор.
https://www.youtube.com/watch?v=uMMzVXvvBQ0
Порівняйте музику сонати Д. Бортнянського з циклом картин М. Чюрльоніса.
Миколаюс Чюрльоніс. Соната Сонця
Алегро
Анданте
Скерцо
Фінал
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Соната — жанр камерно-інструментальної музики, твір циклічної форми, що складається переважно з трьох контрастних частин.
- 1. Які ознаки притаманні жанру «соната»?
- 2. Самостійний пошук. Дослідіть, при виконанні якої знаменитої фортепіанній сонати Л. ван Бетховена український композитор М. Леонтович намагався використати засоби кольоромузики.
- 3. Мистецький проект. Підготуйте музично-художню презентацію «Сонати Миколаюса Чюрльоніса».
Урок 18. ТВАРИНИ В МИСТЕЦТВІ СКУЛЬПТУРИ
Світ образотворчого мистецтва «населяють» знайомі нам із дитинства тварини, яких ми можемо зустріти в довкіллі, — котики, песики, кролики, зайчики, коні, корови, вівці та багато інших. Твори анімалістичного жанру поширені в круглій скульптурі та рельєфі, станковому, монументальному і декоративному мистецтві.
Тварини в українській народній іграшці: 1 — опішнянська кераміка; 2 — свищик; 3 — косівська кераміка
Українські народні майстри з давніх-давен виготовляють скульптурки, розписані кольоровими візерунками: глиняні свистунці, коники й баранці — це окраса опішнянської та косівської кераміки.
Будь-яка творчість в анімалістичному жанрі передбачає поєднання природничо-наукового і художнього поглядів на тварин. Адже завданням художника-анімаліста є, зберігаючи точність зображення тварини, вносити в образ певні художні риси, щоб надати йому яскравої емоційності. Митці нерідко наділяють ту чи іншу тварину властивими людям рисами, вчинками і переживаннями (наприклад, героїв байок). У круглій скульптурі завдяки її засобам художньої виразності ми можемо побачити об’єм тварини, відчути фактуру поверхні, розглянути її з усіх боків.
Назвіть основні засоби художньої виразності скульптури. Пригадайте, якими матеріалами користуються скульптори.
Усі тварини різняться за своїм зовнішнім виглядом і характером. А ще вони різні за пропорціями — співвідношенням між розмірами частин тіла.
Для того щоб правдиво відтворити образ тварини в скульптурі, митець має уважно розглянути її форму, визначити пропорції (розміри голови відносно тулуба, розміри вух і хвоста, довжину шиї, лап), а також особливості пластики. Адже одна тварина струнка, у неї довгі лапи і шия, високо посаджена голова з довгастою або витягнутою мордою. Інша — невисока, міцної статури або громіздкої кулеподібної форми з маленькими чи навпаки — великими широкими вухами тощо.
Проаналізуйте окремі фігури тварин щодо пропорційності.
1 — рельєф на давньоіндійському храмі; 2 — Гійом Кусту. Коні Марлі; 3 — Георг Август Гауль. Качки на фонтані; 4 — Андрій Марц. Мірабу, що біжить
Секрети майстерності
Скульптури тварин виготовляються з різних матеріалів: дерева, металу, мармуру, кістки тощо. Скульптори-початківці найчастіше ліплять із пластиліну або глини.
Глина — це природний матеріал. Вона пластична, добре формується. Просушений виріб має достатню міцність, зберігає форму, легко фарбується різними видами фарб. Глину зберігають і в сухому, й у вологому вигляді. Якщо глина пересохла, то її заливають водою на 5-6 годин або на добу. Перед замішуванням воду зливають і вимішують глину, щоб вона легко відставала від рук.
Пластилін — це штучний матеріал, який виготовляють із глини, змішаної з воском і фарбувальними речовинами. На відміну від глини, пластилін не засихає, а завжди перебуває в пластичному стані. Він не боїться води, але за низьких температур стає твердим.
Для виготовлення дрібних деталей скульптори використовують стеки, різноманітні різці.
Для допитливих: з історії жанру
Топіарі — старовинне мистецтво декоративної стрижки дерев і кущів із метою надання їм форми тварин, птахів, людей тощо. Історія декоративної стрижки бере початок із садів Римської імперії. Один із підлеглих Цезаря здивував його химерно підстриженим деревцем. Після цього й інші садівники стали створювати різні фігури для прикрашання садів і парків. Поступово ця традиція поширилася по всій Європі. Сьогодні фігури з дерев і чагарників, зокрема й із зображеннями фантастичних істот, з успіхом використовуються в ландшафтній архітектурі для надання ділянці оригінальності.
Декоративні композиції в анімалістичному жанрі
Намалюйте ескіз фриза для рельєфної композиції із зображенням екзотичної тваринки — «Кенгуру» (кольорові олівці). Продумайте, де можна використати цю композицію в оформленні зоопарку, музею природи, живого куточка в школі.
- 1. Якими матеріалами й інструментами користується скульптор?
- 2. Самостійний пошук. Дослідіть творчість майстрів українського мистецтва, які захоплювалися зображенням тварин.
18. КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЖАНРИ: СЮЇТА
Нерідко композитори створюють сюїти, які складаються з багатьох частин — п’єс, що, як правило, пов’язані за змістом спільною програмою чи єдиною темою. Найчастіше частини сюїти дуже відрізняються одна від одної, будуються за контрастом. Наприклад, одна частина може бути написана в жанрі танцю, інша — в пісенному жанрі; одна із частин може бути мінорною (сумною, тужливою, жалісною), а інша — мажорною (веселою, радісною, бадьорою). У цьому полягає головна відмінність сюїти від інших жанрів інструментальної музики (сонати, симфонії, концерту), де кожна наступна частина доповнює і продовжує попередню, а переходи між ними — плавні, ледь помітні.
Для допитливих: з історії жанру
Жанр сюїти зародився в XVI ст. Спочатку сюїти складалися тільки з чотирьох частин — старовинних танців: алеманди, куранти, сарабанди і жиги. Із часом до складу сюїти почали додавати й інші елементи, переважно танці (менует, гавот), арію (невелику п’єсу наспівного характеру) та інші.
Незважаючи на самостійність кожної частини, сюїта сприймалася як єдиний музичний твір, адже всі її частини об’єднувалися тональністю. Не менше значення має й розташування танців: помірні й повільні чергуються зі швидкими.
Сюїти писали для різних інструментів та ансамблів. Наприклад, у Йоганна Себастіана Баха є клавірні сюїти, сюїти для віолончелі або скрипки — соло, для клавіру і скрипки, для оркестру.
Найвідомішим музичним твором, що присвячений тваринам, є сюїта «Карнавал тварин» французького композитора Шарля Каміля Сен-Санса.
Вважається, що персонажі цього музичного карнавалу, окрім лебедя, зображені в жартівливому, а часом навіть і карикатурно-сатиричному вигляді. Причому в деяких випадках композитор мав на увазі не стільки власне тварин, скільки людські характери, які вони уособлюють.
Сюїта написана для камерного ансамблю і складається із чотирнадцяти частин, більшість з яких — різноманітні образи тваринного світу — ніжні, величні, поважні, кумедні, метушливі тощо.
Сцена з вистави «Карнавал тварин» у Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва
Зміст сюїти «Карнавал тварин»
«Вступ і Королівський марш лева» (фортепіано). Після невеликого вступу починається марш, у якому звучать фанфари, і грубуваті ходи, що імітують гарчання лева.
«Кури та півні» (кларнет, скрипки, альт, фортепіано) — настирливо повторювані звуки імітують квоктання курей, перемежовуються з мотивом півнячого кукурікання.
«Антилопи» (два фортепіано) — швидкі пасажі передають рух антилоп.
«Черепахи» (струнні і два фортепіано) — танець канкан у повільному темпі. «Слон» (контрабас і два фортепіано) — вальсоподібна мелодія звучить у низькому регістрі контрабаса, зображуючи слона, який танцює.
«Кенгуру» (два фортепіано) — гострі стакатні звучання з форшлагами зображують стрибки кенгуру.
«Акваріум» (флейта, скляна гармоніка (у наш час її партія виконується на дзвіночках або челесті), струнні, фортепіано) — звучання флейти, що грає мелодію, відтіняється «бульботінням» скляної гармоніки і глісандо фортепіано, створюючи «картину» води в акваріумі.
«Персонажі з довгими вухами» (скрипки) — чергування дуже високих і дуже низьких звуків, що ніби передають крик віслюка.
«Зозуля в хащі лісу» (кларнет і два фортепіано) — на тлі розмірених акордів у фортепіано, що зображують ліс, кларнет (який, згідно з вказівкою автора, розміщується за лаштунками) періодично грає два звуки, подібні до кування зозулі.
«Пташник» (флейта, струнні і два фортепіано) — на тлі «шелестіння» струнних флейта грає мелодію з трелями і стрибками, імітуючи пташиний спів.
«Піаністи» (два фортепіано, струнні) — звучать гами і вправи. Ця частина без перерви переходить у наступну.
Партитура сюїти «Карнавал тварин»
«Скам’янілі» (кларнет, ксилофон, два фортепіано і струнні) — Ш.-К. Сен-Санс цитує власну симфонічну поему «Танець смерті», дитячі пісеньки «Ah! Vous dirai-je, maman» і «Au clair de la lune», а також каватину Розіни з опери Дж. Россіні «Севільський цирульник».
«Лебідь» (віолончель і два фортепіано) — співуча мелодія віолончелі зображує плавний рух лебедя по поверхні води, а варіації у фортепіано — бризки та хвильки на ній.
«Фінал» — виконує весь ансамбль. Весела і легка головна тема перемежовується мотивами з попередніх частин.
Шарль Каміль Сен-Санс. Сюїта «Карнавал тварин»
https://www.youtube.com/watch?v=-vU3QveKbSw
Поміркуйте, чи допомагає тембр інструмента створити відповідний музичний образ. Поясніть. Які ще засоби музичної виразності є провідними в кожній із прослуханих частин сюїти? Наведіть приклади.
Портрет митця
Олександр Кручина. Портрет Ш.-К. Сен-Санса
Шарль Каміль СЕН-САНС (1835—1921) — французький композитор, органіст, піаніст, диригент. Писав музику в різних жанрах: симфонії, опери, балети, кантати, ораторії, інструментальні твори, духовну музику.
Сен-Санс закінчив Паризьку консерваторію, працював церковним органістом, концертував як піаніст і диригент у багатьох країнах світу.
Композитор був надзвичайно талановитою людиною і водночас великим жартівником. Сюїту «Карнавал тварин» композитор ніколи не розцінював серйозно, вважав її жартівливою і називав «великою зоологічною фантазією». Дбаючи про репутацію «французького Бетховена», а саме так казали про нього сучасники, Сен-Санс категорично заборонив публічне виконання твору, дозволивши опублікувати його лише після своєї смерті, що і було зроблено в 1922 р. Знаменита п’єса із сюїти — «Лебідь», завдяки майстерності постановника Михайла Фокіна та виконавиці Анни Павлової, здобула безсмертя на балетній сцені.
Лебідь, що вмирає, у виконанні Анни Павлової (світлини, відеозапис 1916 року)
https://www.youtube.com/watch?v=KHeZVggby4E
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Сюїта (від франц. — ряд, чергування, послідовність) — жанр інструментальної музики, музичний твір, що складається із самостійних контрастних частин, об’єднаних спільним художнім задумом або програмою.
- 1. Як музика може створювати образи тварин?
- 2. Пригадайте, що таке «карнавал». Які карнавали існують?
- 3. У вільний час перегляньте анімаційні фільми, створені за музикою сюїти. Чи подобаються вам музичні мультфільми? Чим саме?
УРОК 17. Світ тварин у мистецтві
АНІМАЛІСТИЧНИЙ ЖАНР
Чи замислювалися ви коли-небудь, який із жанрів образотворчого мистецтва — найдавніший?
Пригадайте розписані печери первісних людей. Які зображення в них переважали?
Відкол и первісна людина почала зображувати на скелях тварин, бере свій початок анімалістичний жанр — один із найдавніших в образотворчому мистецтві. Постійний інтерес митців до нього зберігається із давнини й до сьогодення. Нині образи тварин можна побачити скрізь — у професійному живописі, графіці, скульптурі, декоративному мистецтві, а також дизайні та рекламі. Митців, які спеціалізуються в цьому жанрі, називають анімалістами.
1 — Віктор Вазарелі. Зебри; 2 — Франц Марк. Синій кінь; 3 — Валентина Матвієнко. Їжачок; 4 — Олег Дорошенко. Щеня в черевику
Для допитливих: з історії жанру
До нашого часу дійшли численні зображення тварин з різних куточків світу. На барельєфах Стародавньої Ассирії можна побачити собак, левів, биків і коней. На фресках Стародавнього Єгипту зображувалися собаки, кішки, крокодили, змії, шакали, соколи тощо. У єгиптян існував культ богині — кішки Бастет, що вважалася уособленням сонячного і місячного світла. Образи коней, зокрема в колісницях, трапляються на античній кераміці. Древнім народам Америки — ацтекам і майя — притаманні скульптурні зображення ягуарів, змій та інших тварин. Дуже високого рівня майстерності досяг анімалістичний жанр у декоративному та образотворчому мистецтві Стародавнього Китаю. Здавна в українському декоративному мистецтві традиційно зображували птаха — символ долі, сім’ї, покровителя жінок і дітей. Також в орнаментах писанок, вишивок тощо застосовували образи-символи тварин.
1 — зображення дивовижних тварин на воротах богині Іштар у Вавилоні; 2 — косівська керамічна тарілка; 3 — скульптура давньоєгипетської богині-кішки Бастет; 4 — стародавнє китайське мистецтво ажурного вирізування з паперу — «цзяньчжі»
Пригадайте, як називається техніка вирізування з паперу в українському декоративному мистецтві.
У декоративному мистецтві зображають і реальних тварин, і дивовижних істот, які виникли в уяві художника. Проте навіть звичайні тварини — зайчики, мавпочки тощо, завдяки стилізації набувають у декоративному мистецтві дещо казкового забарвлення. Тваринні образи трапляються в мистецтві багатьох народів світу. Наприклад, птахів нерідко зображують на петриківському розписі (традиційний народний промисел України).
Сповнена фантастичними образами тварин й оригінальна творчість українського майстра народного мистецтва Марії Приймаченко.
Портрет митця
Фото. Леоніда Левіта
Мене дивує, як в такої маленької жінки може взятись така потужна енергія і сила на створення таких картин.
Краса й образність її мальованих звірів вражає...
Пабло Пікассо про Марію Примаченко
Марія Оксентіївна ПРИМАЧЕНКО (також ПРИЙМАЧЕНКО) (1909—1997) — представниця «наївного мистецтва», одна з найвідоміших українських майстрів. За рішенням ЮНЕСКО 2009 рік було визнано роком Марії Приймаченко. Народилася в селі Болотня на Київщині, де і провела все життя. Дитинство її
було затьмарене тяжкою хворобою. Проте, можливо, життєві випробування й загострили її художній зір. Марія, малюючи, постійно вчилась у рідної поліської природи. Вона також вишивала, захоплювалася керамікою. Виготовлені глечики й тарелі розписувала квіточками й рудими лисичками, незвичними звірами: блакитними мавпами, різнокольоровими крокодилами, яскравими птахами. Композиції художниці дуже різноманітні: від дивоквітів (зокрема, з оченятами, як у фантастичних істот) до сюжетних сцен «звіриної серії».
Марія Приймаченко. Мавпа
Марія Приймаченко. Казкова птиця-павич
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
Намалюйте ескіз урівноваженої декоративної композиції «Дивний птах» (гуаш). Продумайте, де її можна використати в інтер’єрі (гобелен, розпис скрині, побутовий текстиль тощо).
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Анімалістичний жанр (від лат. — тварина) — зображення тварин в образотворчому та декоративному мистецтві.
Стилізація — це прийоми узагальнення, спрощення форми та кольорових співвідношень у декоративному мистецтві.
Запитання для повторення
- 1. Як називаються митці, які присвятили свою творчість зображенню тварин?
- 2. У яких видах мистецтва можна побачити зображення тварин?
- 3. Як ви розумієте слово «стилізація»? Поясніть на прикладі зображення птахів у декоративному мистецтві.
- 5. Самостійний пошук. За допомогою додаткових інформаційних джерел підготуйте розповідь «Тварини у світовому кінематографі». Проілюструйте фрагментами ваших улюблених фільмів про тварин.
Немає коментарів:
Дописати коментар