Мистецтво 5 клас, уроки №17-22

Теми уроків №12-16 👈 натисни, переглянь попередні теми


УРОК 22. У музичному театрі. Споруди й інтер’єри театрів


Споруди кращих у світі оперних театрів — це шедеври архітектури, а також, неперевершені зразки декоративно-оформ-лювального мистецтва. Серед них щонайперше варто згадати легендарний італійський театр Jla Скала в Мілані. Своєрідною візитівкою сучасної культури далекої Австралії став оперний театр у Сіднеї. До пам’яток архітектури належать і найстаріші українські театри опери та балету: Київський, Львівський, Одеський.

Чи замислювалися ви над тим, як саме архітектор втілює свій задум? Проектуючи будь-яку споруду, він має враховувати її призначення. Саме це визначає величину і форму конструкції, її декоративне оздоблення. Тому архітектурні споруди театрів світу, зокрема оперних, вражають оригінальністю своїх екстер’єрів.

Важливим складником художнього образу театру є інтер’єр — внутрішній простір театрального приміщення. Прикрашені декоративним ліпленням із позолотою парадні сходи і затишні фойє, балкони й ложі, розкішні кришталеві люстри, а також шляхетність оксамиту в щедро декорованих меблях і шторах, — все це надає особливої урочистості кожній зустрічі глядача з театром і налаштовує на те, щоб насолоджуватися музикою.

Порівняйте споруди та інтер'єри музичних театрів світу. Що насамперед привернуло вашу увагу? Які елементи художнього оформлення застосовано? Пригадайте свої враження від відвідування театральних вистав.

Віртуальна екскурсія

На бал до віденської опери

Познайомимося з одним із найвизначніших театрів світу.

Особливою розкішшю оформлення інтер’єрів захоплює Віденська опера (1869) — музичний центр міста, що вважається мистецькою столицею Європи. Щорічно в театрі відбувається знаменитий на весь світ Віденський бал.


Для допитливих

Віденський бал — традиційний захід, який відбувається в Відні під час бального сезону. Віденські бали занесені до списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини Австрії. Величним балом вважається Оперний бал.

ЮНЕСКО були створені певні критерії, які бал повинен мати, щоб вважатися справжнім Віденським балом. Серед іншого, повинні дотримуватися особливого бального протоколу. Бал повинен відкриватися молодими парами дебютантів, опівночі обов’язково має бути опівнічний виступ і під ранок урочисте закриття балу.

«Віденським балам» вже майже 200 років, але і зараз вони не втрачають своєї популярності.


ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Створіть ескізи світильників (люстр, бра тощо) для інтер’єрів сучасного музичного театру. У композиції використайте стилізовані форми, наприклад — образи музичних інструментів.


МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Екстер’єр та інтер’єр — зовнішня та внутрішня частини архітектурної споруди.

Ложа — місце в глядацькому залі для кількох глядачів, відділене від інших.

Фойє — приміщення для глядачів у театрі, кінотеатрі, для відпочинку під час антракту.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1.    Назвіть відомі оперні театри світу.

2.    Які особливості мають екстер’ери театральних споруд?

3.    Розкрийте значення деталей інтер’єру театру в створенні святкової атмосфери. Наведіть приклади.

4.    Які типові ознаки оформлення театральних інтер’єрів (сходи, зал, балкони й ложі, стеля, підлога, меблі, штори, світильники тощо)?

 

5.    Якими ви уявляете споруди театрів у майбутньому?

6.    Придумайте театральну історію «Про що розповів театральний бінокль».

Мистецький проект. 

Підготуйте презентації на одну з орієнтовних тем:

«Театр казок», 

«Театр естради», 

«Театр пантоміми», 

«Театр народної пісні», 

«Мандрівний театр-корабель», 

«Театр на березі моря», 

«Пересувний театр моди», 

«Театр маріонеток».

УРОК 21. Мистецтво створення ляльки

Вистава театру ляльок — це важка й копітка робота багатьох людей. Письменники пишуть п’єси, сценаристи розробляють сценарії за літературними творами, художники малюють декорації, композитори створюють музику, актори «вживаються» в ролі. Але чи не найскладніша робота в майстрів, які виготовляють ляльки. Без їхньої творчості вистава не відбудеться. Тож завітаємо до творчої майстерні лялькарів і спробуємо проникнути в секрети їхньої майстерності.

Існують кілька різновидів лялькових театрів і ляльок, які відрізняються розмірами, зовнішнім виглядом, способами керування.

Театр горішніх ляльок.

Актори-ляльководи керують такими ляльками, перебуваючи за ширмою. До них належать пальчикові, рукавичні та тростинні ляльки.

Рукавичні ляльки актор одягає на руку, як рукавичку, а пальчикові — відповідно на пальці. Звідси й походять їх назви. Рукавичні ляльки італійці називали «бураттіні». Вважається, що цей термін

бере початок від імені колись популярного актора Вураттіно, що виступав у виставах італійської комедії дель арте.

Тростинні ляльки отримали свою назву від тростинок, які прикріплені до голови й рук ляльки для того, щоб керувати їхніми рухами. Такі ляльки показуються з-за ширми й управляються безпосередньо рукою ляльковода, на яку надягають чохол. Тростини можуть бути відкриті для глядача або замасковані в складках одягу ляльки (в її широких рукавах або накинутому на плечі плащі).

Театр низових ляльок.

Найпростіший і водночас оригінальний винахід італійців — планшетні ляльки. Вони розміщуються на дерев’яній підставці — планшеті.

Набагато скаднішою є маріонетка. Нею керують зверху за допомогою ниток або металевих дротів, які прикріплені до спеціального дерев’яного пристрою (коромисла) та до голови, рук, ніг ляльки.

 

Актор його повертає однією рукою, а другою перебирає нитки, щоб ляльки рухалися.

Які ляльки виступають акторами на дерев’яній сцені?

У театрі серединних ляльок актор перебуває усередині великої об’ємної ляльки, тому його не видно глядачам. Раніше такі гігантські ляльки-велетні виступали разом із цирковими акторами на ярмарках, пересувалися на ходулях вулицями. Сьогодні «живих ляльок» можна зустріти на багатолюдних вулицях і площах міст: вони «працюють» у рекламі.

Роздивіться картини, які зображають юнихляльководів, і визначте вид ляльок-акторів. Опишіть їхні костюми.

Віртуальна екскурсія

У Харківському ляльковому театрі існує музей ляльок, який привертав ува гу відвідувачів не менше, ніж цікавий репертуар. У вітринах «відпочивають) ляльки-актори, які впродовж багатьох років виступали у виставах театру.

 

 


ТЕМАТИЧНІ ЗАВДАННЯ


1. Поміркуйте і розкажіть про складності професій актора лялькового театру і майстра-лялькаря, спираючись на ілюстрації та наступні запитання: Які види ляльок виготовив майстер? Чому костюми ляльок створено у контрастній кольоровій гамі?

Одяг якої ляльки виготовлено у холодній кольоровій гамі, а якої — навпаки, у теплій?

Як це пов’язано з характером ляльки?

Якою музикою доречно озвучити виступ кожної ляльки?

Свою думку аргументуйте.



2. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Варіант 1.

Виготовте рукавичних ляльок Арапа, Петрушку і Балерину до балету І Стравінського за образами, створеними О. Бенуа.

Мистецькі поради

•    Рукавична лялька складається з твердої голови, на яку надівається ковпак, і прикріпленого до неї костюму-рукавички.

•    Голову ляльки (6—10 см) можна зробити по-різному: а) з вати, обгорнутої трикотажною тканиною; б) із глини, пап’е-маше тощо.

•    Ріт зазвичай малюють, для очей використовують намистинки чи ґудзики, ніс і вуха — приклеюють, волосся роблять із мотузок, ниток або хутра.

•    Пальці актора входять у рукава ляльки. Рука актора-лялькаря може розташуватись усередині ляльки по-різному, від цього залежить спосіб керування лялькою (різними пальцами, однією чи двома руками).

Варіант 2. Виготовте театральні ляльки із різних матеріалів (тканина, картон, хутро, нитки, стрічки, ґудзики тощо). Передайте характери персонажів. «Оживіть» ляльок рухами й діалогами (пам’ятайте правило ляльковода: коли лялька розмовляє, вона рухається). Проведіть конкурс на кращу ляльку.

3. Дізнайтеся, як виглядають і виготовляються різні театральні ляльки. Використайте сайти Інтернету, зокрема Міжнародного товариства акторів лялькових театрів.


МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Маріонетка (від італ. імені Маріоп) — театральна лялька, що приводиться в рух нитками, металевими дротами.

Реквізит (від лат. — необхідне) — назва будь-якого предмета, необхідного для вистави в театрі, цирку, при кінозйомці.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1.    Які бувають види лялькового театру?

2.    Чим відрізняються рукавичні та тростинні ляльки від маріонеток?

3.    Поясніть особливості виготовлення рукавичних ляльок.



УРОК 20. На сцені лялькового театру

Театр ляльок — це унікальний вид мистецтва, де актори і ляльки разом створюють на сцені неповторні історії. Ляльки-актори зазвичай рухаються по сцені завдяки вмілим діям акторів-ляльководів, а іноді й за допомогою спеціальних пристроїв. Лялька здатна викликати в глядачів не менше захоплюючих емоцій, ніж професійний актор. Якщо її повертати в різні боки під час розмови, то здається, що вона не лише сама розмовляє, а й посміхається чи плаче, навіть гнівається.

Пригадайте, які лялькові вистави вам доводилося дивитися? Які ляльки там виступали? Як вони рухалися?

 

 

Знайомство із сучасним театром ляльок починається з ознайомленням із театральною спорудою.

Мюнхенський театр маріонеток у Німеччині на початку XX ст. став першим стаціонарним ляльковим театром для дітей у Європі.

 

Київський ляльковий театр побудовано в затишному куточку центру столиці України. Зовні він нагадує образ казковий палац. Прилегла територія також оформлена, як справжнє дитяче казкове містечко: фонтан, квіткові клумби, скульптури персонажів казок.

Споруду Луганського театру ляльок можна пізнати з першого погляду: її стіни прикрашені ляльковим годинником і скульптурами ляльок — театральними персонажами казок.

Мистецтво театру ляльок дуже давнє. Свої особливості має кожний національний театр, зокрема й український народний ляльковий театр вертеп. У дерев’яній двоповерховій скрині ставилися релігійні та світські вистави. Різдвяну драму під спів колядок показували на другому — «небесному» поверсі, а на першому — «земному» грали сатиричні інтермедії. Ці побутові сценки з народного життя супроводжувалися піснями й танцями, музикою троїстих музик. Наприклад, під час виходу поляка звучав краков’як, а сміливий козак Запорожець — найвища лялька — з’являвся на сцені під гопак. Вертепні ляльки кріпилися на паличках, й актори водили їх по сцені через спеціальні прорізи в дерев’яній скрині. Із часом лялькову вертепну виставу почали поєднувати з грою акторів. Так виник і «живий» вертеп.

Батьківщиною лялькового театру нерідко називають Італію.

Уславленим на весь світ комічним персонажем італійського лялькового театру став Пульчинелла. Його ім’я пояснюють по-різному, проте більшість схиляється до того, що воно походить від італійського слова «пульчино» — півник.

Лялькові «брати» Пульчинелли виникли в різних країнах. У Франції ця лялька перетворилася на Полішинеля.

В Англії Пульчинелла став містером Панчем з великим, як гачок, носом. На сцені цей веселун і забіяка виступав у парі з дружиною Джуді.


Один із багатьох «лялькових родичів» Пульчинелли — російський Петрушка — головний персонаж народного театру. Цю кумедну ляльку в червоній сорочці-косово-ротці та гостроконечному ковпаку

з китицею актор-ляльковод натягував на руку, як рукавичку, і від умілих рухів його пальців лялька «оживала». У давнину виступи ве-селуна-Петрушки на ярмарках супроводжувалися грою шарманщика.

Ігор Стравінський присвятив традиційному персонажу народних балаганів балет «Петрушка», який назвав «потішні сцени». Із музичних номерів балету композитор створив сюїту. Музика «Петрушки» насичена інтонаціями російського фольклору.

Ігор Стравінський. Сюїта з балету «Петрушка» (І картина).

https://www.youtube.com/watch?v=AjkmX21VYeU

Який характер музики? Звучання яких інструментів ви почули?

У ляльковому театрі завжди цінувалися гострий гумор, дотепність, імпровізація. Вислови комічних лялькових персонажів нерідко ставали приказками, а вони самі — дійовими особами інших творів мистецтва: пісень, балетів, літературних казок, мультфільмів.

Мистецька скарбничка

Вертеп(«печера»)— український народний театр, у якому вистави розігрувалися у великій дерев’яній скриньці ляльками на паличках. Інтермедія — сценка, що розігрується між діями вистави.

Театр ляльок — вид театрального мистецтва, де актори-лялько-води керують ляльками.

Запитання для повторення

1.    Що цікавого ви дізналися про театр ляльок?

2.    Назвіть відомих лялькових персонажів із родоводу Пульчинелло.

3.  У чому полягають особливості українського народного лялькового театру? Яка музика супроводжує вистави вертепу?

4.   Складіть кросворд на тему «Ляльковий театр».

5. Творча робота. Придумайте коротку музично-фантастичну історію за картиною «Лялькова вистава» Вільмоша Аба-Новака.


Урок 19. Музика і драматичний театр.

                            Театральна афіша

Театр — особливий вид мистецтва, завдяки якому можна здійснити захоплюючу подорож у будь-який куточок планети, зазирнути в різні епохи, навіть у майбутнє.

Розрізняють драматичний, ляльковий і музичний театри, а також театр пантоміми.

У драматичному театрі щовечора на сцену виходять актори, щоб розповісти про життя героїв, яких вони зображують. Діючими особами лялькового театру е ляльки, якими керують актори-ляльково-ди. У музичному театрі сюжет розкривається мовою співу, інструментальної музики і танцю.

Пантоміма належить до виду сценічного мистецтва, у якому для передачі змісту і створення художнього образу використовуються пластично виразні рухи, жести й міміка. Нерідко виступ актора-міма супроводжується музикою, яка створює емоційну основу образу. Пантоміма входить до театрального і циркового мистецького синтезу, вона є складовою балетної вистави.

Театральна вистава відбувається на спеціальному майданчику — сцені. Найближчі до сцени глядачі сидять у партері, за ними на поступовому підвищенні розташований амфітеатр, над ним — бельетаж:, а вище — балкон.

Для допитливих

Коли і де виник театр? Ще давні греки вперше спроектували і побудували театральну споруду. Над Афінами — найбільшим містом Давньої Еллади — височить пагорб. У скелі висічені довгі ряди лавок. Вони розташовані півколом

і охоплюють широку площадку — «оркестру», яка служила грекам сценою.

Саме тут в оточенні дерев і блакитного неба замість даху актори грали комедії і трагедії. На ногах в актора були спеціальні підставки (котурни), на обличчі або на палиці — маски, які глядачі могли розгледіти навітьіз найвіддаленіших рядів.

 

 

Маска зображувала людське обличчя в узагальнених рисах. Зазвичай відображалися настрій героя (веселий, сумний), почуття та емоції (добрий, злий), характерні образи (продавець, музикант). Отак маска

з тих далеких часів стала головним атрибутом театру. З нею завжди греки зображали муз театру: Мель-помену — музу трагедії і Талію — музу комедії.

Після занепаду античного театру цей вид мистецтва розвивався переважно у творчості бродячих акторів.

Мистецтво театру відродилося в Італії, але в іншій формі, яка називалася комедія дель арте. Її особливість полягала в тому, що ролі назавжди закріплювалися за кожним актором. Арлекіно, П’єро, Коломбіна, Панталоне та ін. стали найпопулярнішими персонажами комедії дель арте і вуличного театру.

Імена Арлекіно, П’єро, Коломбіна викликають в уяві не тільки знавців, а й багатьох шанувальників театру характерні образи: Арлекіно — веселого балагура в яскравому костюмі й смішному калелюсі з китицею; П’єро — сумного чоловічка в незграбному білому балахоні з довгими рукавами й пишним комірцем жабо; Коломбіна — простуватої, але досить підприємливої служниці. Ці персонажі вийшли з народу, мали селянське походження, що не завадило їм стати справжніми улюбленцями глядачів з усіх верств населення.

Образи цих театральних персонажів яскраво передав німецький композитор Роберт Шуман у музиці фортепіанного циклу «Карнавал».

РобертШуман (1810—1856) — видатний німецький композитор-романтик, піаніст і диригент народився в передмісті Бонна. Вчився в університетах Лейпцига та Гейдельберга, готувався стати юристом.

Проте з юності він захоплювався музикою та літературою, мав талант і композитора, і письменника. Писав музику, критичні статті для енциклопедій, видавав журнал. У спадщині митця переважають вокальні та фортепіанні твори, зокрема для дітей. Своєрідність притаманна його програмній музиці, образи якої нерідко навіяні романтичною літературою.

 

Великий фортепіанний цикл Р. Шумана «Карнавал» е зразком програмної музики, яка розвивається за певним сюжетом. Вона сповнена особливої театральності, адже перед слухачами в коротких п’єсах (епізодах) розкривається галерея портретів.

Роберт Шуман. «П’єро», «Арлекін», (цикл «Карнавал»).

https://www.youtube.com/watch?v=h7ntEEFm8nY


МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Атрибут(від лат. — властивість) — властивість предмета, об’єкта. Бельетаж — перший ярус лож у глядацькій залі театру, розташований над амфітеатром.

Партер — нижній поверх глядацькоїзали з місцями перед сценою. Театр (з грец. — місце для огляду, видовищ) — вид мистецтва, основою якого є сценічна дія, виступ акторів перед глядачами; також споруда для театральних постановок.

Запитання для повторення

1. Які види мистецтва складають театральний синтез?

2 Де і коли виник театр? Що є основою його мови? Чому символом театру є дві маски? Поясніть.

3. Назвіть види театрів, наведіть приклади.

4.    Чому, на вашу думку, театральні персонажі італійської комедії дель арте стали типовими образами-масками цього виду мистецтва?

5.    Започаткуйте словничок театральних термінів.

 

Театральна афіша повідомляє

Із чого починається театр? З афіші! Адже саме за допомогою афіші — тетрального плаката — ми можемо отримати основну інформацію про виставу задовго до її початку. У ній повідомляється назва і адреса театру, дата вистави, прізвища режисера, художника-постановника, композитора, звукорежисера, головних виконавців. Афіша, програмка і буклет, які зазвичай гарно ілюстровані, — це своєрідні друковані путівники по театру.

Афіша, як різновид мистецтва плаката, покликана привертати увагу глядача з великої відстані. Саме тому вона має бути зрозумілою з першого погляду.

Які прийоми допоможуть художникові швидко і доступно донести інформацію до глядача? Головним засобом виразності в афіші є композиція. Вона має бути чіткою, лаконічною, виразною. Для цього художник узагальнює, тобто спрощує зображувані образи, відмовляючись від дрібних другорядних деталей.

Кольорова гама має посилювати виразність афіші. Тому художник уникає використання великої кількості барв та нюансних кольорових сполучень. Текст повинен бути стислим і гармонійно поєднуватися із зображенням, шрифт — відповідати змісту і легко читатися. Великі розміри афіші допомагають швидко й легко прочитати зміст і отримати потрібну інформацію. Як будь-який твір друкованої графіки, афіші створюються художниками, а тиражуються у друкарні.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ


МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Афіша (з франц. — оголошення, прибите до стіни) — вид реклами, оголошення про театральну та циркову виставу або концерт.

Питання для повторення

1.    Яка роль афіші в популяризації мистецтва театру, музики, кіно?

2.    Назвіть особливості афіші. Як вона допомагає шанувальникам театру?


Урок 18. Запрошуємо на циркову виставу

Цирком називається не тільки розважальна вистава, а й сама архітектурна споруда, зазвичай округлої форми, завершена куполом. Саме під куполом ми можемо спостерігати виступи повітряних гімнастів.

Споруда може бути стаціонарною або пересувною — шапіто. Шатер, спеціально розгорнутий начас гастролей циркової трупи, після її від’їзду розбирається.

Циркові номери виконуються на круглій площадці — арені, або манежі. Її діаметр у всіх цирках світу становить 13 метрів, незалежно від розмірів споруди. Манеж відділяється від глядацьких місць жорстким бар’єром.

Місця для глядачів розташовані амфітеатром — ступенями, що поступово підіймаються навколо арени.

Роздивіться форми будівель цирку. Що незвичного ви помітили? Що об’єднує архітектурні споруди цирків різних країн?

Для допитливих

Слово «цирк» походить із часів Стародавнього Риму, де нараховувалося 7 цирків, зокрема Цирк Максимум. Щорічно у ньому влаштовувалися змагання їзди на колісницях. Для цього було побудовано споруду з амфітеатром, але без даху. Сьогодні місце таких змагань називається іподромом.

 

А конструкція сучасного цирку проглядається в споруді знаменитого Колізею. Тут проводилися бої гладіаторів і єдиноборства з хижими звірами, які також вважаються передвісниками цирку.

Існують різні художні паралелі, які свідчать про глибоку взаємодію різних видів мистецтв. Цікавим прикладом такої співтворчості є цирк, у якому поєдналися різні види мистецтва.

Що відбувається на арені? Людей яких циркових професій зобразив французький художник Жорж Сьора? Роздивіться дальній план картини. Де розташовано оркестр? Визначте колорит картини. Охарактеризуйте особливсоті композиції. Вона — динамічна чи статична? Аргументуйте.

 

Який загальний настрій циркової вистави?

Найвидатніший художник XX ст. Пабло Пікассо, захоплюючись мистецтвом цирку, присвятив цій темі цілу серію картин. Персонажами його живописних композицій стали клоуни, атлети, акробати, танцівниці. Увагу всесвітнього майстра привертали не стільки яскравість циркових видовищ, як складна доля бродячих акторів — вільних мандрівників. Найчастіше художник зображував їх не на арені, під час блискучих виступів, а на репетиціях чи в побутових сценах. Це дало можливість глибше проникнути у внутрішній світ артистів.

Порівняйте фігури головних персонажів картини «Дівчинка на кулі». Назвіть геометричні форми, зображені художником. Яка з них символізує гнучкість юної гімнастки, а яка — міць і сталість атлета?

Визначте загальний настрій картини «Родина комедіантів».

Яку роль відіграє кольоровий контраст?

Яке значення пустельного пейзажу в картині?

Поміркуйте, які циркові номери могли б виконувати зображені діти.

У чому секрет популярності мистецтва цирку? Мабуть, вона пояснюється і тяжінням людини до чуда, і вірою в надзвичайні й необмежені сили та можливості людини.

Створіть запрошення на циркову виставу (змішана техніка — аплікація з доопрацюванням графічними матеріалами).

Мистецькі поради

•    Побудуйте композицію для циркового запрошення.

•    Використайте оригінальний шрифт (наприклад створіть «танцюючі» літери або літеру-образ з улюбленим цирковим персонажем).

•    Прикрасьте запрошення декором на циркову тему.

Мистецька скарбничка

Амфітеатр (від грец. am phi — з двох сторін і theatron - видовище, «подвійний театр») — спочатку: спосіб розміщення місць для глядачів в античному театрі. В даний час амфітеатром називають місця в залі для глядачів в театрі і цирку за партером.

Балкон — верхні місцяу театрі для глядачів, в цирку — для оркестру.

Запитання для повторення

1.    Які архітектурні особливості споруди цирку?

2.    Поміркуйте, чому цирк часто має купол у формі напівшару.

3.    Пригадайте літературні твори і кінофільми про цирк. Про яких циркових персонажів у них згадувалося?

4.    У вільну хвилину віднайдіть твори графіки, живопису або скульптури, присвячені темі циркового мистецтва.

5.    Проаналізуйте і поясніть схему залу Львівського цирку.


Це стаття із підручника Л. Масол Мистецтво 5 клас

УРОК 17. СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ.

Мистецький світ надзвичайно багатий і різноманітний.
Людина порізному сприймає мистецтво: графіку, живопис,
скульптуру — очима, а музику — через слух. Здавна помічено,
що, взаємодіючи, різні мистецтва можуть викликати додаткові
відчуття.
Так виникають твори, які ми сприймаємо і зором,
і слухом водночас.
Поєднання різних мистецьких засобів в одному творі
називається синтезом мистецтв.
До синтетичних мистецтв належать цирк, театр, кіно.

ПЕРЕГЛЯНЬ ВІДЕО УРОК


Творче завдання
 Намалюйте буквицю до улюбленої казки, 
використовуючи орнаментальні мотиви українського 
мистецтва.
 
Творче завдання відправ

на поштову скриньку вчителя 

kovalenko_nataliya74@ukr.net 




Немає коментарів:

Дописати коментар